АНТИМОНОПОЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

Нормативно-правова база складається з наступних Законів України та підзаконних нормативно-правових актів, якими є, зокрема:

- Закон України від 26 листопада 1993 року № 3659-XІІ “Про Антимонопольний комітет України”,

- Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ “Про захист економічної конкуренції”,

- Закон України від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР “Про захист від недобросовісної конкуренції”,

- Положення Антимонопольного комітету України від 12 лютого 2002 року № 26-р “Про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання (положення про узгоджені дії),

- Положення Антимонопольного комітету України від 12 лютого 2002 року № 27-р “Про типові вимоги до узгоджених дій суб'єктів для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання”,

- Положення Антимонопольного комітету України від 12 лютого 2002 року № 27-р “Про територіальні відділення Антимонопольного комітету України”,

- Положення Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року № 49-р “Про затвердження методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку”,

- Положення Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року № 33-р “Про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання”.

Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом. Система органів АМКУ включає центральний апарат і територіальні відділення.

Стаття 7 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XІІ надає АМКУ повноваження у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією: “розглядати заяви і справи про надання дозволів, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій”…

Завданням АМКУ є участь у формуванні конкурентної політики. Керівництво АМКУ здійснює голова, заступники та уповноважені.

Антимонопольний комітет України активно використовує державний класифікатор продукції та послуг ДК 016 97, затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 N 822.

Монополісти повинні подавати до АМКУ тарифи на розробку і узгодження. Споживачі надають до АМКУ скарги на ціни.

Згідно п. 1 статті 5 Закону України № 2210-ІІІ “Про захист економічної конкуренції”, узгодженими діями суб'єктів господарювання є укладання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є укладання угод у будь-якій формі. Узгоджені дії, які призвели, чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції є антиконкурентними (п. 1 статті 6 Закону України № 2210-ІІІ).

Відповідальність за узгоджені дії встановлюється як Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, так і Кримінальним кодексом України.

Згідно п. 5 статті 12 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ, становище є монопольним, якщо:

- сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;

- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків – і при цьому суб'єкти не доведуть, що між ними є значна конкуренція, що відсутні обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, відсутні бар'єри для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, відсутні пільги чи інші обставини.

У випадку одного суб'єкта господарювання,

“2. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

3. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам”.

Згідно п. 5 статті 12 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ, зловживанням монопольним становищем вважаються дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно п. 1 статті 15 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ, прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, вважаються антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Згідно п. 2 статті 22 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ, концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Згідно статті 23 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ визначається склад учасників концентрації. А стаття 24 стверджує, що дозвіл АМКУ на концентрацію потрібен у випадку, якщо “вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року”.

Заява про надання дозволу на узгоджені дії повинна подаватися до органів АМКУ. Згідно п. 2 статті 26 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ, ця заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів після її надходження, якщо протягом цього періоду вона не повернута з повідомленням, що вона не відповідає встановленим вимогам і це перешкоджає її розгляду.

На підставі заяви органи АМКУ розпочинають розгляд справи про концентрацію чи про узгодження дій. Розгляд справ починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику.

Також п. 1 статті 27 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що заява про надання дозволу на узгоджені дії повинна розглядатися АМКУ протягом трьох місяців з дати прийняття її до розгляду. Також п. 1 статті 27 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що строк розгляду АМКУ заяви про надання дозволу на концентрацію не повинен перевищувати 30 днів з дати прийняття до розгляду.

Заяви суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій, також як і подання органів державної влади, місцевого самоврядування адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, також як і власна ініціатива АМКУ, є підставами для початку розгляду органами АМКУ справи, згідно п. 1 статті 36 Закону № 2210-ІІІ.

Днем прийняття рішення АМКУ про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію вважається останній деь строку розгляду заяви.

За подання заяв на дозвіл на концентрацію здійснюється плата у розмірі 300 НМДГ та за подання заяв на узгоджені дії у розмірі 150 НМДГ.

Згідно п. 1 статті 33 Закону № 2210-ІІІ, у 30-денний термін з дня прийняття рішення АМК про заборону узгоджених дій чи концентрації, суб'єкти господарювання можуть звернутися до КМУ із заявою про надання дозволу на відповідні узгоджені дії.

З моменту прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства, починається розгляд справи, а згідно п. 2 статті 37 Закону № 2210-ІІІ, протягом 3 робочих днів з дня прийняття розпорядження, останнє надсилається відповідачу. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.

Особи, що беруть участь у справі, мають право ознайомлюватись з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом), наводити докази, подавати клопотання, усні і письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі, оскаржувати рішення у порядку, визначеному законом, згідно п. 1 статті 40 Закону № 2210-ІІІ.

Строк давності для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, становить 5 років, згідно статті 42 Закону № 2210-ІІІ.

Згідно статті 52 Закону № 2210-ІІІ:

- штрафи за зловживання монопольним становищем, невиконання рішення, попереднього рішення органів АМКУ та з вчинення антиконкурентних узгоджених дій, можуть накладатися до 10% доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

- штрафи за обмежувальну та дискримінаційну діяльність, порушення положень, погоджених з органами АМКУ, установчих документів суб'єкта господарювання, концентрація без отримання відповідного дозволу АМКУ - до 5% доходу (виручки);

- штрафи за неподання інформації Комітету, подання інформації в неповному обсязі, подання недостовірної інформації - до 1% доходу (виручки).

Штраф, накладений АМКУ, сплачується у двомісячний строк з дня одержання постанови про накладення штрафу.

За кожен день прострочення сплати штрафу встановлена пеня у розмірі 1,5% від розміру штрафу, але не більше розміру штрафу (ст. 56, п. 5).

Згідно п. 1 статті 59 Закону № 2210-ІІІ, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, є підставою для визнання (судом) рішення АМКУ недійсним.

Докази – будь-які дані, які дають можливість довести обставини.

На додаток, адміністративна відповідальність передбачена статтею 166-1 ^“Зловживання монопольним становищем на ринку” Кодексу законів про адміністративні правопорушення України вiд 07.12.1984 № 8073-X.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

© ТОВ “Мультипрофіль-сервіс” РОЗМІСТИТИ РЕКЛАМУ НА САЙТІ.