ТОВ "Мультипрофіль-сервіс"

РИЗИК БАНКРУТСТВА

Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає банкрутством визнану господарським судом неплатоспроможність, наслідком якої можливе застосування ліквідаційної процедури. Справа про банкрутство порушується судом. Сторонами правовідносин у банкрутстві є кредитор і боржник. Порядок задоволення вимог кредиторів прописаний у статті 112 “Задоволення вимог кредиторів” Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року та у статті 31 Закону України № 2343-XII від 14.05.92 р. “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Згідно статті 31 “Черговість задоволення вимог кредиторів” Закону України № 2343-XII від 14.05.92 р.:

“1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; ( Підпункт "б" пункту 1 частини першої статті 31 в редакції Закону N 2597-IV ( 2597-15 ) від 31.05.2005 )

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; ( Пункт 1 частини першої статті 31 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом N 2740-III ( 2740-14 ) від 20.09.2001 )

в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; { Пункт 1 частини першої статті 31 доповнено підпунктом "в-1" згідно із Законом N 675-VI ( 675-17 ) від 17.12.2008 }

г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); { Пункт 2 частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2597-IV ( 2597-15 ) від 31.05.2005, N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005; в редакції Закону N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006 }

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; ( Підпункт 3 частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 )

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

5. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

6. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

7. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України”.

Ліквідаційна процедура передбачає припинення повноважень органів управління та звільнення керівних посадових осіб із записом у трудовій книжці. З дня призначення ліквідатора йому переходять усі права. Ліквідація професійних учасників ринку цінних паперів має свої особливості. Діяльність арбітражного керуючого є ліцензійною. Припинення зобов'язань відбувається у випадку поєднання боржника і кредитора в одній особі, або у випадку смерті боржника.

Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство затверджено Наказом Міністерства економіки України № 77 від 11.04.2001 року.