Пункт 81 Постанови КМУ № 1891 від 10 грудня 2003 року дав означення, що дохідний методичний підхід, який базується на капіталізації усередненого розміру грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

 

Як і будь-які інші методи, доходний метод має як обмеження, так і переваги, але без його застосування жоден звіт про оцінку майна, або висновок про вартість об’єкту оцінки не буде достатнім, якщо мова йде оцінку частки інвестора, що пов’язана зі спеціальною вартістю об’єкта оцінки та з операційною діяльністю, або з капітальними інвестиціями. 

 

Дохідний  підхід  базується на врахуванні принципів найбільш ефективного  використання  та очікування,  відповідно до яких вартість об'єкта  оцінки  визначається  як  поточна  вартість очікуваних  доходів  від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу. 

 

Визначення інвестиційної вартості цілісного майнового комплексу шляхом дисконтування чистого грошового потоку для власного капіталу, або для інвестованого капіталу, може бути як ринковим методом, у випадку, якщо поточна вартість реверсії визначається за методом мультиплікаторів виходу, так і неринковим, якщо поточна вартість визначається за методом безстрокового зростання.  Оскільки дохідний підхід може бути неринковим видом оцінки, його можна застосувати і для оцінки прав різних організаційно-правових форм, у тому числі для державних комерційних підприємств.

 

Частина 2 пункту 42 Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого Постановою КМУ від 10 вересня 2003 р. 1440 визначила, що основними методами дохідного підходу  є  пряма  капіталізація доходу  та  непряма капіталізація доходу (дисконтування грошового потоку).

 

За допомогою  дохідного підходу визначається ринкова вартість та  інвестиційна  вартість (п. 25-26 Нац. Стандарту № 1),  а  також  інші  види  вартості, які ґрунтуються на принципі корисності, зокрема ліквідаційна вартість (п. 34 Нац. Стандарту № 3), вартість ліквідації (п. 24 Нац. Стандарту № 1), тощо.

 

Згідно пункту 43 Національного стандарту № 1, інформаційними  джерелами  для  застосування   дохідного підходу  є  відомості  про  фактичні  та (або) очікувані доходи та витрати об'єкта оцінки або подібного майна.  Оцінювач прогнозує та обґрунтовує  обсяги  доходів  та витрат від сучасного використання об'єкта оцінки, якщо воно є найбільш ефективним, або від можливого найбільш  ефективного  використання,  якщо  воно відрізняється від існуючого використання.

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

© ТОВ Мультипрофіль-сервіс           РОЗМІСТИТИ РЕКЛАМУ НА САЙТІ.

 

 MAS jspq dnkk`p`   MAS jspq ebpn   MAS jspq psak Lefa`mjnbqjhi jspq b`k~r  Hmdejq UX Vem{ m` aemghm, dhgek| h c`g m` @GQ b Sjp`hmeOncnd` b Onkr`be Oncnd` sqr`mnbhr| hmtnplep Oncnd` b Jhebe Opncmng oncnd{ hmtnplep